У цей день 1964 року в Бірмінгемі відбувся перший публічний виступ гурту The Moody Blues, до складу якого увійшли досвідчені музиканти. Критики, що побували на тому концерті, поспішили заявити, що у The Beatles і The Rolling Stones з’явився гідний конкурент.
І поспішність ця пояснювалася просто: The Moody Blues хоч виконували нехитрий ритм-н-блюз, як більшість британських команд середини 60-х, все ж у їхньому саунді були своєрідні інтонації. І однією з них був голос гітариста та вокаліста Денні Лейна.
Цього дня в 1974 році американський гурт Grand Funk Railroad на два тижні посідає перше місце в американському хіт-параді з синглом The Loco-Motion. Це була кавер-версія старовинної пісні 1962 року Керол Кінг та Джері Гоффіна, яка стала популярна у виконанні 19-річної негритянки на прізвисько Little Eva. На перший погляд може здатися дивним, що вибір команди, який грає жорсткий хард-рок, впав на цю пісню. Але лише на перший погляд. Так, ця пісенька замислювалася як груповий танець, на зразок шийка чи твіста. Але назва цього танцю натякала на щось надприродно швидке. Каламбур ‘Loco-Motion’ можна перекласти як «божевільний рух». Для Grand Funk, які позиціонували себе як безбаштові рокери, важко було знайти відповідного гімну.
Цього дня у 1975 році англійський гурт Uriah Heep випускає альбом під піднесено-поетичною назвою Return To Fantasy (Повернення до фантазії). На обкладинці альбому було вміщено алегоричне зображення Фантазії у вигляді крилатої жінки.
І це був прозорий натяк на те, що гурт шукає нові шляхи свого творчого розвитку. На жаль, тепер уже не у своєму «золотому» складі. На зміну звільненому басисту Гері Тейну, який після поразки електричним струмом на одному з концертів втратив здоровий глузд, прийшов новий музикант – Джон Уеттон. Його бас-гітара та вокал надали музиці гурту Uriah Heep нові інтонації.
Цього дня в 1977 році нарешті виходить багатостраждальний концертний альбом гурту The Beatles. Виходить через десятиліття, що минуло з проведення тих концертів, які були записані. Вироблялася вона знову ж таки не на одному концерті і навіть не в один рік, але на тому самому майданчику – арені Hollywood Bowl у Лос-Анджелесі. З цієї причини назва альбому отримав цілком логічне The Beatles At The Hollywood Bowl.
До нього увійшли записи, зроблені у серпні 1964 та у серпні 1965 року. Тридорожковий магнітофон, на який проводився запис, не забезпечував достатній рівень якості. З цієї причини фірма Capitol тривалий час не наважувалася випустити їх. Лише Джорджу Мартіну, знаменитому бітлівському продюсеру, вдалося привести ці жахливі записи у відносний порядок. І тепер будь-хто має можливість відчути неймовірний драйв.
