Цього дня у 1973 році у Великій Британії вийшов альбом Who Do We Think We Are? групи Deep Purple (у США він вийшов 13 січня). Альбом, не дивлячись на звичну для Deep Purple якісність матеріалу, не був стовідсотково ударним і хітовим, як попередній Machine Head. На музиці альбому відбилися настрої, що панували у колективі. Відносини між Блекмором і Гілланом були, м’яко кажучи, натягнутими, що позначалося на всій групі. Так що оформлення альбому у найкращих традиціях самореклами виглядало як ширма чи камуфляж. Весь внутрішній розворот конверту заповнений вирізками хвалебних статей про групу, репліками про “диперпломанію” у 70-х роках, а також самозадоволеннями самих музикантів.
В 1975 році гурт Queen випустив свій перший сингл з композицією Killer Queen. Автором її був Фредді Меркюрі. І при написанні тексту цього рок-н-рольного водевілю він надихався творчістю англійського драматурга Ноеля Кауарда. Музично ж у Killer Queen відчувається потужний вплив Бітлз і Beach Boys. Але музику Меркюрі написав після того, як написав слова. Killer Queen – стала першим взірцем мюзик-холлового підходу до року гурту Queen.
Цього дня в 1980 році гурт Nazareth випускає черговий студійний, 11-ий альбом, названий Malice In Wonderland. Не дуже вдала назва, що повторювала назву альбом 1977 року групи Paice, Ashton, Lord, оформлення, що йде в розріз із самим духом гурту Nazareth, і незвична музика, – все це відбилося на майже нульовій популярності цього альбому серед шанувальників. Але Nazareth не були б Nazareth, якби весь час рік у рік лабали одне й те саме. Їм теж хотілося змінюватись. Альбом Malice In Wonderland цілком можна назвати експериментальним вже хоча б тому, що постійний продюсер платівок групи Менні Чарлтон вирішив перекласти турботу про саунд на плечі Джеффа Бакстера, гітариста Doobie Brothers і Steely Dan. Звукозаписна компанія пропонувала також і продюсера групи Airosmith Брюса Фейрберна. Але Чарлтон відмовився від його послуг, боячись почати звучати надто по-американськи. Крім того, до складу групи був прийнятий другий гітарист Зел Клемінсон, який до цього працював з Алексом Харві. Клемінсон же написав, мабуть, найкращу пісню на цьому альбомі, яка називається Heart’s Grown Cold
