Цього дня у 1941 році народився клавішник гурту Deep Purple Jon Lord. Він стояв біля витоків однієї з найпопулярніших хард-рок-команд. Він завжди був з нею, навіть у найважчі часи. А коли настав час змін, підтримував деяких із її учасників грандіозним звуком свого знаменитого Хаммонд-органу.
Джон Лорд залишив DP у 2002 році. Наскільки повно розкрився його талант музиканта, якого не було меж між роком і класикою, одному Богу судити. 16 липня 2012 року Джона Лорда не стало.
В 1950 році народився Trevor Bolder, неординарний басист, рок-зірка з антизірковим іміджем. Він здобув популярність як бас-гітарист Девіда Боуї у його групі «Павуки з Марса», а потім став практично незмінним басистом Uriah Heep.
Тревор – це свого роду антитеза іншого відомого басиста, якого, до речі, він свого часу 1976 року і змінив у Uriah Heep, – Джона Уеттона. Якщо Уеттон – це втілена непостійність, то Болдер – був для Uriah Heep тією брилою, на якій грунтувалася музика цієї групи в найскладніший для неї період і не давала впасти в болото третього розрядного року. На жаль, Болдер залишив цей світ 21 травня 2013 року.
Цього дня 1966 року під час вечірньої сесії Bob Dylan записує одну з найбільших пісень в історії рок-музики. Називалася вона Mr. Tambourine Man. У Ділана образ Містера Тамбуріна набуває всесвітнього сенсу.
Ділан волає до нього як вищої істоти, як до деміурга, який один може вказати шлях від недосконалості миру і душі до гармонії Світла і Любові: «Гей, містер Тамбурін, зіграй мені пісню! Я не збираюся спати, не можу знайти собі місця. Гей, містере Тамбурін, зіграй пісню мені! Серед цього ранкового дзвону я піду за тобою!».
Цього дня в 1978 році гурт Moody Blues випускає альбом Octave. Альбом став свого роду камбеком цієї чудової команди. Хоча Moody Blues нікуди і не йшли. Просто з часу останнього успішного альбому гурту пройшло майже 6 років (альбом ‘Seventh Sojourn’ вийшов у 1972 році). ‘Octave’ зайняла досить високі місця і в Британії (6 місце), і США (13 позиція). Цей успіх особливо вражаючий, якщо врахувати загальну ситуацію на музичному ринку, де панували панк-рок та дискомузика. Нічого подібного не було у Moody Blues: все той же вишуканий дифузний арт-рок, хіба замість мелатрона в аранжуваннях стали використовуватися орган і синтезатор.
