Альбом гурту Wings Пол Маккартні Band On The Run цього дня цього дня в 1974 році посів перше місце в американському хіт-параді. Назва цьому альбому було дано у найкращих бітловських традиціях. Тобто з подвійним, а то й потрійним змістом. Тому на обкладинці зображено натовп ув’язнених, які намагаються втекти. Тобто банда зовсім не в музичному значенні слова. Але оскільки серед відомих на Заході особистостей у ній були присутні і музиканти гурту Wings, то назву альбому можна було перекласти і як «Оркестр у бігах». Вся ця гра слів не припала до смаку керівництву радянської фірми грамзапису «Мелодія». У Радянському Союзі альбом вийшов під назвою лише самої групи плюс ім’я її лідера. До того ж без великої пісні.
Цього дня у 1979 році виходить альбом Black Rose ірландської команди Thin Lizzy. І це в той самий час, коли вся англійська молодь божеволіла від панк-року. Група Thin Lizzy продовжувала гнути свою мейнстирмову лінію, не дивлячись ні на які тенденції моди. Ніяких новомодних брудних рифів та двоакордних панк-частушок. В альбомі ‘Black Rose’ група Thin Lizzy довела до досконалості свій міцно збитий рок. Мало того, посиливши до краю і бронетанкову міць, з якою він виконувався. Багато в чому своїм саундом альбом був зобов’язаний присутності Гері Мура. Саме його гітара надала загалом завжди сируватій музиці Thin Lizzy необхідну закінченість. Гері Мур ніби відшліфував необроблений доти належним чином алмаз, яким і була музика Thin Lizzy. І алмаз цей засяяв-зазвучав усіма своїми гранями.
В 1987 році виходить черговий студійний альбом гурту Fleetwood Mac під назвою Tango In The Night. Цей альбом став другим, після альбому Rumours 1977 року, найбільш успішним у комерційному відношенні твором гурту. Альбом мав успіх у всьому світі, а сингли “Little Lies” та “Everywhere” набули статусу класичних хітів. На жаль, ‘Tango In The Night’ став останнім альбомом, записаним у класичному складі групи її поп-рокового періоду. Після запису альбом Лінсі Бекінгем залишив гурт на 10 років, а коли повернувся, то Fleetwood Mac покинула Крістін Макві. Але якщо говорити про сам альбом, то його успіх цілком закономірний, оскільки групі вдалося знайти необхідний баланс між рок-н-рольним драйвом, до якого підсвідомо тягнеться людське єство, і ненав’язливою мелодійністю поп-музики, яка надзвичайно приємна на слух. Тобто вийшла така суміш наївності та мудрості. Що, власне, ілюструвала обкладинка альбому з репродукцією картини австралійського художника Бретта-Лівінгстона Стронга. Джунглі та їхні мешканці, зображені насиченими фарбами, були даниною наївної мудрості живопису геніального примітивіста Анрі Руссо.
