Цей день 1974 року вважається днем народження славетного колективу під назвою Bad Company (Дурна компанія). Передбачалася, що це буде супергрупа. Власне, так воно й вийшло. Музиканти підібралися всі як на підбір – досвідчені, талановиті концерти, що пройшли вже вогонь, воду студійної роботи та мідні труби слави: два колишні учасники гурту Free – вокаліст Пол Роджерс та барабанщик Саймон Керк, а також гітарист Мік Ральфс (з Mott The Hoople) та басист Боз Баррелл (з King Crimson). Сама по собі ідея подібної супергрупи припала до смаку Пітеру Гранту, гіганту рок-думки, менеджеру Led Zeppelin. Він, не моргнувши оком, підписав Bad Company на свій лейбл Swan Song. Перший альбом гурту, підкріплений хіт-синглами “Can’t Get Enough” і “Movin’ On”, очолив американський хіт-парад і посіла третє місце в британських чартах. Альбом легко подолав платинову позначку, як і дві наступні роботи Bad Company, “Straight Shooter” і “Run With The Pack”. На жаль, інтерес до хард-року на основі блюзу в другій половині 70-х став згасати, що не могло не позначитися на популярності Bad Company – гурту, який без умовно цікавий і залишив свій глибокий слід у рок-музиці.
Цього дня у 1981 році виходить альбом американського гурту Styx під назвою Paradise Theatre. Концептуальний у сенсі слова альбом був присвячений якомусь чиказькому кінотеатру, відкритому 1928 року. Кінотеатр не був особливо прибутковим, і, не витримавши конкуренції, був закритий у 1956 році, і як багато інших подібних до нього закладів. Через два роки його було знесено. Уродженці міста Чикаого музиканти групи Styx “убачили в сумній історії кінотеатру – від відкриття до закриття – метафору людського життя. Для повноти філософських відчуттів на першому боці вінілової платівки лазером були нанесені зображення янголят.
