Цього дня у 1966 році гурт The Jimi Hendrix Experience в Лондоні записує свій перший сингл – композицію Hey Joe. Її сюжет із усім його драматичним напруженням Джімі Хендрікс викладав потойбічним голосом на контрасті з його надзвичайно живою, абсолютно земною гітарою. Замість банальної історії про ревнивого чоловіка, який вирішив вбити невірну дружину, вийшла антивоєнна пісня. У той час США воювали з В’єтнамом, президентом країни був Ліндон Джонсон, тому рядок з пісні «Гей, Джо! Що ти збираєшся робити зі зброєю у твоїй руці?» набувала сенсу набагато більш глобального.
Платівка ця в повній відповідності зі своєю назвою (trespass — перекладається як порушення або посягання) — посягання на всі підвалини поп-культури, порушення законів шоу-бізнесу, які свідчать, що розвиток від простого до складного має відбуватися поступово, майже непомітно для ні в ніж неповинних громадян. Учасники групи Genesis міркували зовсім інакше. Їм потрібний був прорив. Прорив у позамежні музичні сфери, у яких часта зміна темпоритму ще головне. Різниця між їх дебютним альбомом та Trespass разюча і лежить за межами логіки: це не еволюція, ця вибух музичної думки.
Незважаючи на те, що він зав’язав із алкоголем, Ozzy Osbourne все одно залишався великим і жахливим. Щоправда, цього разу тверезий і просвітлений Оззі просто грає свою роль, одягає все ту ж маску, в якій його звикли бачити і чути шанувальники. Тим більше, що прекрасна формула створення хітового альбому, знайдена та використана в попередній його роботі No More Tears, спрацювала знову для Ozzmosis.
