29 січня

Цього дня у 1947 році народився Девід Байрон, фантастичний співак гурту Uriah Heep.
Його дивовижний голос звучить на всіх класичних альбомах Uriah Heep, перетворюючи найкращі твори гурту, типу July Morning, Magician Birthday, Sweet Freedom, Return To Fantasy у чарівний карнавал.
З його відходом група втратила саме цей найважливіший складовий елемент – чари. Всі наступні вокалісти були просто добрими співаками. Але ніхто з них не був настільки ж чуттєво-проникливим, як Девід Байрон.

Катастрофа особистого плану стала темою гурту The Moody Blues у пісні Go Now!. «Я не хочу, щоб ти сказала мені, що збираєшся робити… просто йди, йди прямо зараз. Поки я не почав плакати». Справжня драма втрачених надій та ошуканого кохання. Атмосфера, як у п’єсі Чехова “Чайка”. Проникливу вокальну партію виконав Денні Лейн. Цього дня у 1965 році сингл гурту The Moody Blues Go Now! піднявся на перше місце у британському хіт-параді.

 

Цього дня у 1966 році Рой Орбісон випускає свій сьомий за рахунком студійний альбом, який був озаглавлений багатозначним словосполученням Шлях Роя Орбісона (The Orbison Way).
Незважаючи на таку інтригуючу заяву, альбом мало чим відрізнявся від попередніх робіт цього солодкоголосого романтика, який вплинув на поп і рок-музику тих років.
Як і раніше, Рой Орбісон співає про проблеми любові і життя взагалі, але при цьому ніколи не переходить ту межу вульгарності та несмаку, яка була та й залишається бичем естрадних співаків.

В 1972 році потрійний альбом Джорджа Харрісона The Concert For Bangladesh стає номером один у британських альбомних чартах.
Це говорило про хороші обсяги продажу альбому і значні надходження до фонду допомоги голодуючого народу Бангладеш.
Через бюрократичні тяганини, чимала сума грошей, отримана від самого концерту і продажу потрійного альбому разом з фільмом про концерт, була передана біженцям набагато пізніше, ніж передбачалося.
Принаймні, Харрісон і друзі зробили все, що могли і дорікнути їх нема в чому.