Як Nirvana зіграли найкращий концерт в історії MTV Unplugged

Пройшло більше чверті століття з того дня, коли виступ Nirvana у Sony Music Studios для серії MTV Unplugged побачив весь світ. Концерт був записаний у Sony Music Studios у Нью-Йорку 18 листопада 1993 року, а прем’єрна трансляція на ТБ відбулася майже через місяць – 16 грудня. Повторно концерт показали за п’ять місяців, і після того MTV ганяло його нескінченно. Причина проста – у квітні 1994 року Курт Кобейн накладе на себе руки. Ну, а поки він ще живий, виходить на сцену з іншими музикантами, бере акорд, каже «Добрий вечір» і починає грати.

Спочатку музиканти ставилися до шоу скептично. Наприклад, барабанщик гурту Дейв Грол розповідав:

Більшість випусків Unplugged нам не сподобалися, тому що багато гуртів ставилися до цих виступів як до рок-шоу. Вони грали свої хіти так, ніби виступали на Медісон-сквер-гарден, хіба що з акустичними гітарами.

За кілька днів до запису басиста Кріста Новоселіча запитали, чого він найбільше очікує від появи на MTV Unplugged. Він відповів:
Ми хочемо показати наш м’який бік, як запашний туалетний папір.

Але решта учасників Nirvana (а також вся знімальна група MTV) у це слабо вірила, бо попередні репетиції показали плачевний результат, і всі чекали гіршого. Через багато років Дейв Грол сказав:
Це шоу мало стати катастрофою. Ми не репетирували. Ми не звикли грати в акустиці. Ми провели кілька репетицій і вони були жахливі. Усі думали, що це кошмар. Навіть люди з MTV так думали. Потім ми сіли, і камери почали працювати, і в нас наче щось клацнуло. У результаті цей виступ став одним із найбільш запам’ятовуваних у нашій історії.

Справді, репетиції були провальними, й у цьому частково винен сам Дейв Грол, точніше, його важка манера гри барабанах. В останній момент продюсеру MTV Unplugged спала на думку геніальна ідея: дати Гролу щітки та інші барабанні палички замість тих, якими він зазвичай користувався. В результаті він чудово відіграв свою партію. Багато хто, звичайно, звернув увагу на те, як смішно він виглядав з хвостом і в безглуздій водолазці, але для барабанщика головне не зовнішній вигляд, а гра.

Популярність Nirvana на той час вже була безпрецедентною. Потрапити до студії на запис здавалося практично неможливим, і ті, кому це вдалося, вважалися щасливчиками. І це справді так, бо другого такого виступу не було і не могло бути.

Кобейн був дуже стурбований усіма деталями виступу, починаючи від звуку, закінчуючи візуальною складовою. Наприклад, він попросив принести більше квітів та свічок. У нього запитали: «Як на похороні?», на що музикант відповів: «Точно, як на похороні!». Пророчу природу цього жарту сьогодні можна згадувати лише з великим сумом.

Але особливо здивував публіку сет-лист концерту, в якому не було ні Smells Like Teen Spirit, ні Rape me. Хоча звичайною практикою для шоу було якраз виконання своїх найхітовіших пісень. Ці дві речі на той час вже настільки набридли Кобейну, що він став їх грати. Першу просто навідріз відмовився виконувати, а про другу, хоч її і просили слухачі із зали, відповів, скривившись: «MTV навряд чи дозволить нам її виконати».

Взагалі Курт у властивій йому манері, всупереч очікуванням, все зробив навпаки. На перший погляд, сет-лист здавався дивним, незвичним для Нірвани, але пізніше стало зрозуміло, що він підкорявся строгому розпорядку, продуманому Кобейном заздалегідь. Саме тому він включив у трек-лист кавери на пісні Meat Puppets, партнерів Nirvana з гастролей, та на маловідомих на той час The Vaselines. З боку Курта це було досить сміливе рішення. Більш того, він наполіг, що зіграє “The Man Who Sold the World” Девіда Боуї.

Багато хто досі любить цю річ саме у виконанні Nirvana, а не в оригіналі. А фінальна пісня “Where Did You Sleep Last Night” (народна американська пісня, виконана Nirvana з відсиланням до версії блюзмена Lead Belly), останній куплет якої Курт буквально прокричав, стала практично знаком оклику в кінці виступу.

До речі, Курт підглянув цю композицію у свого друга і колеги по гранжевій сцені, фронтмена Screaming Trees Марка Ланегана. Свою версію “Where Did You Sleep Last Night” він записав у грудні 1989 для свого дебютного сольного альбому “The Winding Sheet”. Кобейн та Новоселич тоді стали гостями на платівці і саме на цьому треку підігравали Ланегану на гітарі та басу. Більш акустичний і кореневий звук альбому Ланегана став одним із головних натхнень для Nirvana при підготовці до концерту.

Кобейн настільки вимогливо ставився до якості виконання, що навіть наполіг на участі у виступі як гостей Кріса і Курта Кірквудов (він називав їх «meat brothers» — м’ясними братами) з Meat Puppets, щоб вони допомогли йому зіграти їхні речі «Plateau», « Lake of Fire» та «Oh, Me».

Один із продюсерів шоу Алекс Колетті згадував, що керівництво каналу було в шоці від таких рішень Курта:

Вони хотіли почути від нього «правильні» імена — Едді Веддер, Торі Еймос, а не знає кого.

Тоді це було несподівано, але згодом ці три пісні так само добре відомі фанатам Nirvana, як і написані самим Куртом Кобейном. Окрім “м’ясних братів” склад гурту доповнили віолончелістка Лорі Голдстон, і гітарист Пет Смір, тоді концертний гітарист Nirvana. Згодом він приєднається до гурту Дейва Грола Foo Fighters.

1 листопада наступного року концерт був випущений у вигляді живого альбому і одразу дебютував на верхній позиції у чарті Billboard 200 із продажем понад 300 000 копій за перший тиждень. Сьогодні це один із найкомерційніше успішних живих альбомів в історії. Тільки США має восьмиразовий платиновий статус. А в 1996 році запис концерту був удостоєний премії Греммі як «Кращий альтернативний альбом»

Цікаво, що після Nirvana багато гуртів, запрошених на MTV, пішли тим самим шляхом, і грали не свій звичайний сет, а розбавляли його малознайомими речами. Вийшло, що Курт своєю впертістю практично переписав стандарт MTV Unplugged.