Бас-гітарист не просто класиків, а справжніх батьків хеві-металу Black Sabbath Гізер Батлер згадав, що спочатку музиканти цей ярлик «heavy metal» сприймали без особливої радості. Тому що вживали його щодо групи у саркастичному ключі. Про це він розповів у інтерв’ю.
Коли ми були на гастролях в Америці, здається, це був наш другий тур США, я прочитав в одному з видань рецензію, в якій журналіст написав про нас: «Це не музика, це звучить як купа шматків важкого металу, що деренчать від ударів друг об друга». Якимось чином цей ярлик дістався і до Англії і став саркастичним штампом, який музичні оглядачі вживали по відношенню до Black Sabbath: «Це не музика, це деренча купа важкого металу». І таким чином це приклеїлося до нас.
Додамо, що сам термін «heavy metal» щодо музики почав узвичаюватися ще в 1960-х, і спочатку з подачі самих музикантів. У 1967 році британський психоделік-рок-гурт Hapshash and the Colored Coat назвав свій дебютний альбом “Featuring The Human Host and The Heavy Metal Kids”, процитувавши американського письменника-бітника Вільяма Берроуза. “I like smoke and lightnin” в 1968-му заспівали американські хард-рокери Steppenwolf. Потім ці порівняння з «важким металом» до хард-рок груп, які продовжували експериментувати та обтяжувати звучання, стали використовувати вже журналісти.
