У 2004 році журнал Rolling Stone попросив Джеймса Хетфілда, вокаліста гурту Metallica, назвати пісні, які він вважає найкращими в історії та прокоментувати свій вибір.
Lynyrd Skynyrd «Free Bird»
«Ніщо не може бути кращим за цю чарівну баладу, яка точно відповідала моєму життю в перші 20 років гастролей з групою. Вона наповнювала моє життя змістом і давала сили рухатися далі».
Led Zeppelin “Stairway To Heaven”
«Коли у мене тільки-но з’явилася гітара, насамперед я розучив початок цієї пісні. Я бігав по хаті і кричав: «Дивіться, я вмію грати на гітарі!» — показуючи пару акордів. Але мої батьки запитали: А де ж решта пісня?
Elvis Presley “Jailhouse Rock”
«Я досі пам’ятаю це відео, де Елвіс скаче зі своїми приятелями. Ця пісня втілювала для мене справжній бунт».
The Who “Behind Blue Eyes”
«Ця жалісна пісня зволожувала очі всіх дівчат. Але все це була швидше гра, ніхто особливо не засмучувався. Я теж іноді благаю про допомогу, але не для того, щоб мені допомагали».
The Beach Boys “God Only Knows”
«Мені сподобалися пісні The Beach Boys, коли я був у Південній Каліфорнії. Вони знову взяли наді мною владу своєю прихованою енергією».
The Beatles “Yesterday”
«Вона одразу стала моєю улюбленою піснею. Інакше й не могло бути».
Black Sabbath “Black Sabbath”
«Ця пісня вигнала все лайно з мене. Вона дуже тяжка».
Nirvana “Smells Like Teen Spirit”
«Коли у важкої довговолосої музики настали лихоліття, Nirvana своїм гаражним саундом підвісила всіх на свій залізний гак».
Thin Lizzy “The Boys Are Back In Town”
Філ Лайнотт ніколи не боявся писати від серця, навіть якщо звучало банально. Взагалі гурт Thin Lizzy надихнув нас на створення багатьох гітарних гармоній».
А ось через 12 років, вже в 2016-му Папа Хет зібрав добірку для Spotify і цей плейлист показав його неочевидніші та суперечливіші музичні уподобання.
Відкриваючий трек з дебютного альбому 1982 року яскравих представників нової хвилі британського хеві-металу Tank.
Сурове кантрі від Johnny Cash.
Голосний сучасний дум-метал від колективу з Арканзасу Pallbearer.
Вкрадливий інструментальний джаз від гітариста Bill Frisell.
Меланхолійний та мінімалістичний кавер Гері Джулса та Майкла Ендрюса на «Mad World» героїв нової хвилі Tears For Fears.
Забутий поп-роковий американський хіт №1 1971 від Paul Revere & The Raiders.
Забійний заміс треш- та сладж-металу в одній з речей від власників Grammy металістів з каліфорнійського Окленду High on Fire.
Метал-авангард на стику фолку та блеку від фінів Oranssi Pazuzu.
Яскраві сучасні продовжувачі традицій хард-року шведи Ghost.
Заводний хеві-н-рол від маловідомої команди з Пенсільванії.
М’яка сторона смаків Хетфілда – датський дрім-поп.
Соул-трек, що пародіює помпезні пісні для фільмів про Джеймса Бонда.
Неочевидний вибір із каталогу зачинателів багатьох екстремальних метал-жанрів Venom.
Новозеландська група Unknown Mortal Orchestra – показовий приклад сучасної поп-психоделії.
Сентиментальний акустичний номер від колишнього фронтмена австралійських зірок нової хвилі Men at Work.
Ефектна балада із пізньої творчості колег Metallica по треш-сцені 80-х Death Angel.
