7 вересня 1988 року вийшов четвертий альбом гурту Metallica «…And Justice For All». Платівка стала першою для нового бас-гітариста Джейсона Ньюстеда, який прийшов до групи після трагічної загибелі Кліффа Бертона у 1986 році.
“Я не спав нормально три місяці після того, як прийшов у Metallica,” – розповідав Джейсон.
Альбом «… And Justice For All» записувався протягом чотирьох місяців у Лос-Анджелесі. Альбом зайняв шосте місце у хіт-параду США та був проданий тиражем 8 мільйонів копій.
Пісня «One», на яку гурт вперше випустив офіційний відеокліп, принесла музикантам першу премію «Греммі».
Ньюстед придумав основний риф для вступного треку «Blackened». Але швидко відійшов на другий план, залишивши Хетфілд і Ларс Ульріх писати основну частину матеріалу.
Ми чекали, поки Джейсон напише якийсь грандіозний епічний матеріал. Але цього не сталося, – каже Кірк Хеммет. – Він був на ентузіазмі, він старався, але великого внеску не зробив.
А через 26 років після запису звукоінженер Стів Томпсон, який працював над платівкою, розповів про те, що бас-гітару погано чути на альбомі через Ларса Ульріха. За словами Томпсона, саме Ульріх наказав «прибрати» гучність бас-гітари новобранця «Металіки» Джейсона Ньюстеда до ледь помітного рівня.
«Моє уявлення про те, як має звучати Metallica, дуже відрізнялося від вимог Ларса. Я був дуже засмучений його баченням нової концепції звучання. Мені шкода, що я не встиг змікшувати альбом, тому що мені хотілося, і зберегти для історії «правильну» копію», – зізнався Томпсон.
«Це було не так, що «До біса цього хлопця, забирай бас!», – розповідав Ульріх. — Ми вирішили викрутити на перший план більше барабанів і ритмічну частину. У результаті крутили, крутили, поки бас не зник остаточно.
Незважаючи на позитивні відгуки преси, альбом було розкритиковано за «сире» звучання, в якому бас-гітара Ньюстеда була фактично непомітною.
