Цього дня в 1977 році гурт Sweet випустив свій черговий альбом Off The Record. Альбом чудовий, але вже відзначений печаткою згасання цієї однієї з найяскравіших та своєрідних британських рок-команд. Навіть незважаючи на те, що Sweet постаралися створити новий саунд, який цілком відповідав духові часу. Альбом був розумний, дорослий рок без загравання з панк-божевіллям або скочування в болото комерції. І все було б добре, якби не одне але! Крізь музичну оболонку майже кожної композиції просвічувала робота думки музикантів. Альбому не вистачало спонтанності. Тим не менш, Off The Record з його приголомшливою обкладинкою, що зображає гігантський звукознімач і звукову доріжку вінілової платівки під мікроскопом, залишився в анналах рок-історії, як альбом якщо і не видатний, то дуже гідний.
Навряд чи гурт Blondie збирався коли-небудь виконувати гімни. Але шоу-бізнес – річ безжальна та диктує свої правила. Слава та популярність гурту Blondie наприкінці 70-х були такого рівня, що навколо них з’являлися особи, які не мали жодного відношення до панк-року. Одним із них став Джорджіо Мородер. Результатом їхньої співпраці стала гімноподібна композиція у стилі диско Call Me. Деббі Харрі виступила і як співавтор, і як вокалістка, яка надала пісні особливу екзальтацію (що-що, а в цьому вона набридла добряче). До речі, Мородер, замислюючи головну музичну тему для фільму ‘American Gigolo’, спочатку звернувся за допомогою до набагато стриманішої на прояв почуттів Стіві Нікс із групи Fleetwood Mac. Але та відмовилася. І тоді за справу взялася Деббі Харрі. В результаті хіт ‘Call Me’ цього дня 1980 року злетів на вершину британських чартів.
Цього дня у 1982 році виходить альбом Paul McCartney під назвою Tug Of War (Перетягування канату). Треба віддати належне самовладання та твердості характеру Пола. Потрясіння, які випали на його частку 1980-го року, не знизили його працездатність. Японська в’язниця, вимушена відміна гастролей, проблеми з групою Wings, а потім – трагічна загибель найкращого друга та колеги по групі The Beatles, Джона Леннона, – все це могло б підкосити будь-кого, але тільки не Пола Маккартні.
Альбом Tug Of War вийшов нерівним, але дуже щирим. Створювався він під керівництвом старовинного бітлівського продюсера Джорджа Мартіна за підтримки Стіва Уандера, Карла Перкінса, Рінго Старра. Tug Of War став справжнім апофеозом урочистостей життя над смертю. І це особливо відчувається в пісні Here Today, яку Пол присвятив пам’яті свого друга Джона.
